Font Size: 

Освіту визнано важливим стратегічним ресурсом соціального, економічного, націокультурного й духовного поступу України, зростання добробуту людей, зміцнення міжнародного авторитету держави, що уможливлює збереження та підтримку національних інтересів, зумовлює створення сприятливих обставин для самореалізації кожного громадянина [3, c. 2]. На державно-законодавчому рівні ухвалено низку нормативних документів (листи Мiнiстерства освiти i науки України: «Щодо окремих питань державної атестації та рейтингового оцінювання навчальних закладів» за № 1/9-494 від 26.09.2014; «Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя» за №1/9-630 від 05.12.2014; «Щодо оприлюднення окремих питань діяльності» за №1/9-59 від 09.02.2015; «Щодо здiйснення вчителем науково-дослiдницької дiяльностi та пошукової роботи за №1/9-586 вiд 11.11.2014; наказ Мiнiстерства освiти i науки України «Щодо припинення практики створення та вимагання вiд дошкiльних, загальноосвiтнiх, професiйно-технiчних та позашкiльних навчальних закладiв документацiї та звiтностi, не передбаченої законодавством України» за № 648 вiд 27.05.2014 тощо), положеннями яких задекларовано педагогічну свободу суб’єктів вітчизняного освітнього простору.