Font Size: 

В українських ЗМІ прецедентні заголовки почали використовувати напочатку XXI ст., коли звична для усіх стаття почала набувати двозначності, щопривертало увагу читача і підвищувало продаж паперових видань, наприклад:«Клуб чудових людей» («КВК», «Клуб веселих і кмітливих»; «Чи то ще буде, ой-ой-ой!» («Пісенька першокласника»); «Вік живи – вік учись»; «Літо червонепроспівали» («Літо червоне проспівала» , І.А. Крилов, «Бабка й мураха»; «ЯкДенді лондонський одягнений» (А.С. Пушкін, «Євгеній Онєгін»); «Великомумісту – велике яблуко» («Великому кораблю – велике плавання»); «Кумирів я собіне створив» («Не сотвори собі кумира») і т.д. [1, c. 64]. Щоб створитипрецедентний заголовок, автору потрібно вдало поєднувати різні частини, абозаміщувати компоненти, створюючи своєрідну субституцію (у мовознавстві –заміна в запозичених словах чужого звука своїм), щоб назва статті була влучною,зрозумілою для некваліфікованого читача, цікавою і мала посилання доконкретної події, новини чи прецедентного імені. Саме тому журналіст, якийстворює такі заголовки, має бути кваліфікованим, орієнтуватися у знаннях свогочитача, вдало поєднувати прецедентний феномен зі звичайним текстом абопрофесіонально створювати зрозумілу субституцію у заголовка