розходження між теорією і практикою
PhD Valentina Petrivna Matyashuk (2015-04-22)
Дякую автору за порушену злободенну тему. Загалом підтримую, є окремі думки з приводу наступного:
"Актуальність цієї проблеми також зумовлена загостренням суперечностей між:
- потребою держави у компетентному випускникові школи з відповідним рівнем культури, мобільності, творчості, адаптивності до соціально-економічних змін і недостатнім рівнем усвідомлення нових функцій шкільної освіти"
державна політика України все більш яскраво демонструє незацікавленість держави у компетентних працівниках, а зацікавлення в людях з відсутністю моральних орієнтирів, здатних до сліпого виконання захцянок правлячої олігархічної верхівки. Свідчення тому так звані політичні призначення, за якими маскується банальне кумівство, родинні звязки тощо, які не переводяться зі зміною президента.
"Одним із найбільш характерних перекосів шкільної освіти є пріоритет інтелектуального підходу над емоційно-образним пізнанням світу, над розвитком почуттів, відносин, інтуїції" - пріоритет знаннєвого підходу в освіті забезпечує нам успішну підготовку освічених громадян без сформованої системи загальноприйнятих моральних цінностей, готових методично грамотно іти по життю зі страшним гаслом: "Бачу ціль - не бачу перешкод", хоча тими перешкодами виступають здоровя, честь, гідність та достаток інших людей, а часто і саме життя інших.
"Засобами гармонізації шкільної освіти, на наш погляд, є екологія суспільної свідомості, гуманітаризація, естетизація, індивідуалізація та повноцінна соціалізація, осмислення духовного життя людини, створення умов для самореалізації в педагогічному процесі не тільки тих, хто навчається, а й тих, хто навчає" - з цього переліку засобів зайвим пунктом бачиться "повноцінна соціалізація", адже вона передбачає, що діти стануть такими, як ми - а чи цього ми хочемо? Чи таки хочемо, щоб вони стали кращими від нас?
Цілком підтримую автора щодо: "Ці зміни реально можуть бути здійснені за умов забезпечення державою прозорості, широкої гласності при підготовці та реалізації всіх найважливіших кроків з реформування шкільної освіти, реальної участі в ньому найбільш авторитетних фахівців галузі, обов'язкового проведення громадської, насамперед наукової експертизи найважливіших рішень і проектів у цій галузі.