Пріоритетним завданням Концепції нової української школи є «докорінна реформа, що зупинить негативні тенденції, перетворить українську школу на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності України». Відтак, сутність професійної діяльності вчителя початкової школи полягає не лише в передачі теоретичних знань, формуванні вмінь і навичок, а й урахуванні результатів педагогічного діагностування, яке дає змогу шляхом  вивчення індивідуальних особливостей особистості, зокрема учня молодшого шкільного віку, забезпечити сприятливі умови для його розвитку, навчання і виховання, забезпечення індивідуальних потреб, збереження психічного і фізичного здоров’я. У контексті цього особливої актуальності набуває проблема діагностичної діяльності вчителя початкової школи на її початковому етапі – перевірки шкільної готовності дітей.