Постать Бориса Грінченка посідає вагоме місце в пантеоні персоналій вітчизняної педагогічної думки. Теоретико-практична спадщина педагога охоплює широке коло питань, що стосуються навчання і виховання підростаючого покоління. Особливе місце у формуванні особистості дитини Борис Дмитрович відводив книгам та художнім творам. На думку педагога, твори художньої літератури формують у дітей духовність, загальнолюдські якості, гуманність, патріотизм, добропорядність, поміркованість, працелюбність. Аналізуючи поведінку героїв діти засвоюють та моделюють різні моделі власної поведінки.